Діти вулиці

      "Діти вулиці" - діти, які офіційно не визначені позбавленими батьківської   опіки,   але   фактично можуть бути визнані соціальними сиротами, оскільки батьки з певних причин не займались належним  їх вихованням.

        Поняття   "діти вулиці” об’єднує в собі безпритульних і бездоглядних дітей.

        Проблема "дітей вулиці” з’явилася не вчора, але за різних умов вона розвивалася по-різному. Іноді навіть важко пояснити, що спонукає дитину залишити родину, школу, близьких людей і йти на вулицю. Проте, сьогодні можна стверджувати, що існує ряд факторів, які, в основному, дозволяють зрозуміти, чому все частіше діти обирають такий ненадійний і часто небезпечний спосіб життя.

         Аналіз причин зростання бездоглядності серед дітей і підлітків свідчить про те, що її витоки лежать, перш за все, в сім'ї (аморальна обстановка в сім'ї: пияцтво, сварки, бійки; тривалий неувага батьків до інтересів і проблем свого підростаючої дитини; прилучення підлітка батьками до спиртних напоям, наркотиків тощо).

         В   Україні,   згідно   з   Законом   «Про   охорону  дитинства»,   категорія   «безпритульні   діти»   відноситься  до категорії дітей, позбавлених батьківського піклування, це «...діти, які були  покинуті батьками, самі залишили сім’ю або дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання». Не викликає заперечень, що основною причиною бездоглядності є ослаблення зв'язків з родиною, рідними та близькими людьми. Ослаблення таких зв'язків призводить до втрати відповідальності дитини за свої дії, оскільки йому байдуже, що подумають про нього рідні, що вони будуть відчувати, дізнавшись про його вчинок. Такий стан речей дає підліткові почуття «свободи», до якої, як правило, прагне кожен підліток, але проблема тут полягає в тому, що бездоглядні діти розуміють цю свободу як безкарність, а не як відповідальність за свої дії.

        Множинність проблем сучасної сім'ї породжує ситуацію, коли діти опиняються відірваними від сімейних турбот. Дана ситуація виражається у збільшенні кількості бездоглядних і безпритульних дітей. «Бездоглядний - неповнолітній, контроль за поведінкою якого відсутня внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків щодо її виховання, навчання з боку батьків або законних представників, або посадових осіб  Дитяча безпритульність являється серйозною загрозою  для нормального  розвитку не лише особистості неповнолітнього,   але   і   держави   загалом.   Вона   сприяє   поширенню   правопорушень,   наркоманії,   різних захворювань, підриває моральні устої суспільства.

         Втеча є протестом проти способу життя, який нав’язується, і механізмом вирішення ситуації, що склалася. Дуже часто  втеча із дому – це один із способів захисної поведінки. Тому залишення дому, школи – це відносно поширена форма реакцій, яка зустрічається здебільшого у хлопців шкільного  віку. Найчастіше це реакція на несприятливу для дитини ситуацію у сім’ї, фізичні  покарання,   несправедливе   або   принизливе   ставлення. 

Зрозуміло,   що   найбільш   адекватною   формою поведінки в умовах, що загрозливі для життя, і стає втеча. В основі такої реакцій лежать переживання, образа, защемлене   самолюбство,  бажання   помститися,   покарати   кривдника. Очікування покарання за втечу звичайно переживається як поглиблення ситуації, що травмує, і призводить до повторної   втечі,  покидання   сім’ї.   Втечі,   з   часом,   можуть   стати  звичними   і   провокуватися   менш   значними причинами.

          З метою забезпечення тимчасового влаштування безпритульних дітей, а також визначення їхнього статусу і подальшого місця проживання, обласною службою у справах дітей створено притулок для неповнолітніх.

     Зокрема, безпритульні діти влаштовуються тимчасово до притулку для неповнолітніх, у якому створено умови для соціальної адаптації, ведеться підготовка до повернення у рідні сім’ї або до передачі під опіку (піклування). Контроль за умовами виховання і проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування у родинах опікунів (піклувальників), усиновителів, у дитячих будинках сімейного типу, у прийомних сім’ях покладається на органи опіки й піклування чи інші спеціально уповноважені органи.

           З метою профілактики бездоглядності та безпритульності службою у справах дітей Красилівської райдержадміністрації, спільно з підрозділом кримінальної міліції у справах дітей забезпечено систематичне проведення цільових профілактичних рейдів «Діти вулиці», «Вокзал», «Підліток».

           2012 року в Україні почали втілюватись соціальні ініціативи Президента, спрямовані на створення 12 тисяч робочих місць для фахівців із соціальної роботи. Така професія у державі з’явилася вперше, головне завдання «нових» спеціалістів – раннє виявлення сімей, що опинились у складних життєвих обставинах, та допомога їм. І тому великі надії покладаються на районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді , який розширив свої штати і саме дільничі соціальні працівники спільно з працівниками служби у справах дітей зможуть забезпечити :

-         своєчасне виявлення та проведення роботи з неблагополучними сім’ями,контроль за умовами виховання дітей, навчання, розвитку та їх утримання;

-         проведення соціальної роботи в сім’ях з метою попередження насильства в сім’ї, жорстокого поводження з дітьми;

-        здійснення заходів щодо впровадження здорового способу життя неповнолітніх, попередження вживання ними алкоголю, тютюнових виробів, наркотичних речовин та інші;

-        попередження проблем у сім'ї, зменшення майбутніх проблем з вилученням дітей з сім’ї та утримання дітей сиріт у будинках інтернатах.

-        попередження суїцидальної поведінки підлітка, скоєння якого часто є криком про допомогу в разі негараздів у взаємодії підлітків з оточенням, неможливістю самостійно розв’язати проблеми. Своєчасно буде надана професійна допомога дитині, яка залишилася на одинці зі своїми проблемами аби зарадити суїциду серед малолітніх та неповнолітніх Красилівського району ;

-        в Красилівському районі створена достовірна ЄДИНА база даних всіх без винятку сімей де є діти, які з будь -  яких причин опинилися у складних життєвих обставинах, що дає можливість своєчасно організувати роботу з такими сім’ями аби діти не потрапляли на виховання в державні дитячі заклади, а після подолання СЖО залишалися в біологічних сім’ях.

-          внаслідок запровадження раннього виявлення  сімейних проблем та вжиття відповідних заходів працевлаштування, лікування батьків, надання їм

психологічної допомоги, вжиття заходів щодо недопущення    позбавлення

дітей батьківського піклування;

-        надання таким сім'ям своєчасної допомоги здатне запобігти багатьом

негативним явищам, здійснюючи цю діяльність органи влади мають  виходити з

того, що сім'я – найкраще середовище для виховання дитини, і повинна

намагатися в своїй роботі керуватися  інтересами дітей.